Відпочинок у Лумшорах: золота осінь, чани, чемергес

проживание и питание:

This Browser is not good enough to show HTML5 canvas. Switch to a better browser (Chrome, Firefox, IE9, Safari etc) to view the contect of this module properly

Відпочинок у Лумшорах: золота осінь, чани, чемергес

  • Просмотров: 6667

В найкрасивішу пору року, яку оспівували поети, художники, композитори душу покриває світлий смуток, і ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування…

     Як завжди, тихо і непомітно прийшла моя улюблена пора – золота осінь. Так, ніби мимохідь, заглянула таємничою гостею; покружляла свій осінній танок і вже зібралась у далекі світи. Короткий вік у цієї поважної, але такої романтичної дами! і це вже від нас залежить, чи зловимо ми ці неймовірні моменти оксамитової пори. Я їх не пропускаю ніколи!!! Бо обожнюю лоскотання невагомих сріблястих павутинок бабиного літа; гаптовані золотом сукні берізок; розкіш красунь – горобини з важкими яскраво-червоними кетягами, що горять мов рубінові камінці, і… дрібний осінній дощ.

      Щоб намилуватись цією осінньою красою неодмінно потрібно йти до лісу, на природу. Не забуваю дякувати Богу, що живу у Закарпатті і є можливість насолоджуватись карпатською природою у будь-яку пору. Не знаю хто за чим, а я – за романтикою улюбленої пори йшла до Комсомольського озера минулої неділі. Лумшори завжди приваблюють особливою аурою, а восени ця привабливість просто магічна. Якась особлива умиротвореність, тепло і легкість відчуваються тут.


     Зранку виконали свій громадянський обов’язок – проголосували; ранішня, обов’язково запашна, кава і – в дорогу. Компанія зібралась досить велика. Хтось приєднувався уже в Лумшорах, а хтось – уже наверху, біля озера. Лише ступили на лісову дорогу, і першими вітали нас два красені-боровички, приємні враження. Дорога хоча й була мокра, але по-осінньому гарна. З усіх сторін дзюрчали потічки. Цей, ні з чим незрівнянний, звук завжди наводить лад у душі. Навіть розмовляти не було бажання: хотілось злитись з лісом, стати частиною природою…

     Якщо попередні рази я піднімалась до озера за 2,5 год, то на цей раз, дорога зайняла 1 год 15 хв., і без особливих напрягів:), хоча шлях трохи зрізали. Другим моїм відкриттям було те, що наверху біля озера, виявляється є джерела-потічки, де можна набрати води, щоб попити чи зварити чайку. За це особлива подяка Саші. Правду казав Ігор, що Саша в горах орієнтується краще, ніж у місті: добре знає лісові дороги, стежки, де є вода, де краще розбивати табір на ночівлю. І відразу пригадалась ситуація з бартером біля озера (ми обмінювали пляшку 40-градусного напою на пляшку води (до речі, двічі). Тоді стояла спека; це було влітку і ми дуже раділи нашій угоді, а тепер мені так смішно:)

     Дуже гарне місце для відпочинку біля Комсомольського озера зліва від дороги; але неймовірні панорами відкриваються зі «стоянки» справа. Тільки уявіть!: озеро обрамлене золотавими берізками, замріяний ліс, що виграє на сонці розмаїттям осінніх кольорів, а там, в далечині - величаві Велика і Мала Голиця – дух захоплює і переповняє відчуття насолоди! Ясна тиха днина, чисте і прозоре повітря, вражаюча синь неба, налаштована на позитив компанія – все сприяло гарному відпочинку. Я впевнена, відчуття щастя в цей день поселилось у серці кожного, а в когось воно, можливо, є постійним мешканцем:)
    Прогулянка і фотосесія кругом озера, збирання грибів, печена картопля і, родзинка цього походу – Сашин чемергес. Одесити чемергесом називають низькоякісний самогон, молодь – просто самогон. А, от той чемергес, яким нас балував Саша, немає відношення ні до одного ні до другого – це був напій богів! Я не дуже люблю міцні напої, але цим насолоджувалась по-справжньому. Як пояснив автор продукту, це настоянка на різних карпатських травах, коренях і ягодах.


     На Полонину Руну пішли два Саші і Вітя, всі інші залишились біля озера. Я дуже хотіла піти на Полонину, але дуже скоро зрозуміла, що я ходок іншого ґатунку – люблю ходити повільно, з зупинками, а хлопці ходять швидко і без зайвих привалів:)

      Закінчували «вилазку», традиційно, купанням в чанах з сірководневою водичкою. Ох, і задоволення це – після помірного фізичного навантаження, розслабитись у гарячому чані, а потім зануритись у холодний гірський потік, щоправда, у потік ходила лише я, всі інші – у холодний басейн. В перервах Саша і Таня (вони не купались) частували нас міцними напоями, бутербродами, яблуками і цукерками. Здавалось, час зупинився і чекав, коли ми сповна наситимось цим класним відпочинком, за що дякую Богу і всій чесній компанії.
До нових зустрічей і вражень!


Facebook
Vkontakte

Поиск туробъекта

Новости

Отзывы


  • Вікторія Олаг 26.11.2020 13:13
    Дякуємо за організацію екскурсій по Ужгороду, на чани і в Берегово. Все було ок! екскурсовод інтелегентний, начитаний молодий чоловік Юра дуже гарно розповідав, було цікаво! Дякую, що пішли нам на зустріч і тур зробили максимально бюджетним, при тому, що 2 екскурсії у нас були індивідуальні. Однозначно ...

    Подробнее...

     
  • людмила и вика 14.08.2020 00:16
    Доброі ночі ! 5 та 6 серпня 2020 відвідали Хуст та водоспад Шипіт , озеро Синевір . Екскурсіі були організовані , змістовні , цікаві . Ми із подругою отримали велике задоволення та море вражень від почутого і побаченого . Велика подяка менеджеру Оксані , яка увесь час була на зв"язку ,та гіду Сергію ...

    Подробнее...

     
  • Олександр 17.07.2020 20:17
    Взяв 2 екскурсії у Хуст до ооенів та сиру та у Воєводино з Підковою. Обидвома екскурсіями залишився задоволений, до плюсів можна віднести + малі групи + зручний транспорт + адекватні екскурсоводи (Сергій і Оксана показали себе професіоналами своєї справи і чудовими співбесідниками) + нормальні ціни + ...

    Подробнее...